Композиторська самобутність, оригінальність почерку та стильових орієнтирів В. Кирейка ґрунтуються на синтезі фольклорного начала, пост-романтичних і пост-імпресіоністичних тенденцій та модернізації засобів музичної виразності. Автор знаходив особливі засоби виразності, музичної мови та оркестрової палітри для змалювання образів і почуттів героїв. З любов’ю і теплотою прописані їхні внутрішні переживання і мотиви психологічної поведінки.