Музично-сценічні твори Віталія Кирейка

Дослідження української музичної культури і творчості Віталія Кирейка
зокрема, є найактуальнішим у сучасному музикознавстві. Різножанрові твори
Віталія Дмитровича, зокрема музично-театральні, вокальні й хорові, були
створені на тексти митців української класичної літератури (або її переклади на
українську з інших мов) і зіграли визначну роль в історії національної музичної
культури ХХ – ХХІ ст.

Протягом усього життя митець звертався до вокальних жанрів. Усі опери
та романси Віталія Кирейка відзначаються лірико-психологічним
узагальненням образного змісту, а також професійною майстерністю і
технічною досконалістю в поєднанні з емоційною щирістю та вмінням
розкрити усі тонкощі драматургічного розвитку, поетичних ідей, почуттів і
переживань. В них було опосередковано відображено події минулого і
сьогодення, людські настрої, почуття та емоції. Композиторська самобутність,
оригінальність почерку та стильових орієнтирів В. Кирейка ґрунтуються на
синтезі фольклорного начала, пост-романтичних і пост-імпресіоністичних
тенденцій та модернізації засобів музичної виразності. Автор знаходив
особливі засоби виразності, музичної мови та оркестрової палітри для
змалювання образів і почуттів героїв. З любов’ю і теплотою прописані їхні
внутрішні переживання і мотиви психологічної поведінки.

Першою оперою, що зробила ім’я В. Кирейка знаним не тільки в Україні, а
й за її межами, стала опера-феєрія «Лісова пісня» за однойменною поемою Лесі
Українки (1957). Наступною була романтична опера «У неділю рано» за однойменною повістю О. Кобилянської (1965), а потім – сатирично-фантастична опера «Марко в пеклі» за однойменною п’єсою І. Кочерги (1966).

У 1985 була написана й поставлена комічна опера «Вернісаж на ярмарку»
за повістю Г. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет», а останньою стала
опера-драма «Бояриня» за однойменною поемою Лесі Українки (2003). Крім
опери-феєрії «Марко в пеклі», всі вони мали певне сценічне життя.

Каталогізація музично-сценічних творів: